Rozkriy — розкрій і облік обрізків
Обрізок — це стаття витрат. Поки його ніхто не рахує, він виглядає безкоштовним
Виклик
Розкладка вручну лишає на листі більше відходу, ніж власник готовий визнати. Залишки складуються в кут цеху й поступово перетворюються на сміття, хоча половина з них — придатний матеріал під наступне замовлення. Ніхто не веде їх обліку, бо це нудно і не видно в грошах, доки не порахуєш.
Рішення
Платформа приймає замовлення, розкладає деталі на листі з урахуванням повороту й ширини різу та веде облік залишків як активу. Геометрія розкладки написана під задачу, а не взята обгорткою навколо чужої бібліотеки — тому її можна підлаштувати під конкретний верстат і матеріал.
- ✓ Замовлення приходить у виробництво вже розкладеним
- ✓ Залишок після різу обліковується і пропонується під наступне замовлення
- ✓ Урахування ширини різу й дозволених поворотів деталі
- ✓ Деталі моделюються в SolidWorks і Fusion 360, траєкторії — у Fusion CAM
Рідкісна частина
Той самий інженер малює деталь у CAD, генерує траєкторію в CAM і пише вебплатформу навколо них. Між дисциплінами нікому нічого перекладати — а саме на перекладі губиться більшість деталей.
Стек
Node.js · власна геометрія розкладки · SolidWorks · Fusion 360 · Fusion CAM · ЧПК
Як це працює
Замовлення заходить у систему набором деталей, а не файлом, який хтось потім відкриє в CAD. Платформа розкладає ці деталі на листі сама: враховує дозволені повороти кожної деталі й ширину різу, бо саме різ зʼїдає матеріал, якого немає в кресленні. На вихід іде розкладка, з якою замовлення приходить у виробництво вже готовим до різання.
Те, що лишилось після різу, не зникає. Залишок обліковується як актив із власними розмірами, і наступне замовлення спершу питає про нього, а тільки потім — про цілий лист. Саме цей крок перетворює кут цеху зі складу сміття на запас матеріалу.
Геометрія розкладки написана під задачу, тому її можна підлаштувати під конкретний верстат і матеріал — обгортка навколо чужої бібліотеки такої свободи не дає. Деталі моделюються в SolidWorks і Fusion 360, траєкторії генеруються у Fusion CAM, а вебплатформа написана на Node.js тим самим інженером.
Що перевірити перед подібним проєктом
- • Чи виміряна ширина різу для кожної пари «верстат — матеріал». Розкладка, порахована з чужим значенням, виглядає щільнішою, ніж вийде насправді.
- • Які повороти деталі дозволені. Напрям прокату чи малюнок на матеріалі можуть забороняти поворот, і розкладка мусить знати про це до різання, а не після.
- • Де фізично лежать обрізки і як їх знайти. Облік залишку працює лише тоді, коли позначений шматок справді можна дістати з полиці.
- • Хто вносить замовлення. Якщо деталі перемальовують уручну на вході, помилка зʼявляється раніше за будь-яку розкладку.
- • Що вважати придатним залишком. Поріг, нижче якого шматок іде в брухт, — рішення власника, і його треба записати, а не лишати «на око».
Часті питання
Чому не взяти готовий модуль розкладки?
Бо саме геометрію тут і треба міняти. Готовий модуль тримає свою логіку незмінною, а різні верстати й матеріали вимагають різних правил повороту та різу. Власна геометрія дає змогу підлаштувати їх під конкретний цех.
Що дає облік обрізків, якщо вони й так лежать у цеху?
Видимість. Поки залишок ніхто не рахує, він виглядає безкоштовним і поступово стає сміттям. Щойно він має розмір і місце в системі, наступне замовлення може лягти на нього замість нового листа.
Хто робив CAD, CAM і платформу?
Той самий інженер. Деталь малюється в SolidWorks або Fusion 360, траєкторія генерується у Fusion CAM, платформа пишеться навколо них. Це рідкісна комбінація, і вона знімає найдорожчу частину роботи — переклад між дисциплінами.